Мета:

  1. Основною ціллю служіння наставництва є допомога дітям, які не мають батьківської опіки, рости і формуватися особисто.
  2. Побудова особистих відносин із дітьми, які потребують уваги та турботи. Якщо у більшості служінь дітям, охоплюється велика кількість дітей одночасно, то ідея наставництва – це індивідуальне служіння, у якому приймають участь лише дві сторони: наставник — дитина.
  3. Враховуючи, що це є служіння, важливою метою буде намагатися доносити до дитини Євангеліє, і допомагати дитині формувати світогляд заснований на принципах Святого Письма.
  4. Також, важливою метою служіння є впровадження у помісних церквах. Іноді, церква має великий людський та матеріальний ресурси для служіння, проте невелике коло служінь, тому багато членів церкви є пасивними християнами.
  5. Іноді люди бажають подарувати необхідну турботу дитині, яка позбавлена батьківської любові та опіки. Проте не мають можливості на усиновлення або опікунство через різні причини. Саме через наставництво такі члени церкви можуть працювати з дітьми.

 Ідея наставництва полягає у особливій праці із дітьми-сиротами. Це не є періодичне відвідання дитячих будинків або інших закладів. Це не проведення зустрічей із цілою групою дітей, або пожертви на потреби притулку. Це відносини, які будує член церкви самостійно із певною дитиною, на яку вказав Господь. Це служіння одній особі, яка лиш стає на шлях формування особистості або вже частково сформована. Це можливість жертвувати не лише матеріально, як ми звикли це робити, але жертвувати власним часом, для того, щоб подзвонити або зустрітися із дитиною просто щоб спитати як справи із навчанням або у особистому житті, це коли наставник стає для дитини другом, братом чи сестрою або навіть батьком чи матір’ю, котрі піклуються про них, можуть порадити або попередити.

Завдання наставника – полюбити дитину, як Христос полюбив, навіть ставлячи інтереси і потреби цієї дитини вище за свої. Допомагати дитині визначитися із основними сторонами її характеру. Допомогти дізнатися і розвивати свої таланти, обрати хобі і поставити мету на найближчий час і навіть на усе життя.

Важливо пам’ятати, що це служіння є постійним, тут немає канікул або вихідних. Звісно, наставник не може бути поряд із дитиною 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Проте, наставник має бути доступним для дитини у будь-який час, готовим завжди, як мінімум, вислухати дитину та порадити.

Звісно, для наставництва не потрібно бути певного віку, але це має бути зрілий християнин, який є членом церкви і має власний сформований світогляд та здатний навчити молодшого.

Також,

Важливою стороною у побудові служіння наставництва, є команда. Для цього, лідер, який планує формувати команду, має молитовно розпочати свою діяльність, просячи Бога послати саме тих, хто буде посвячений та небайдужий до служіння. І після цього слід представити створену програму служіння у помісній церкви. Запрошуючи бажаючих долучитися. Учасниками можуть бути лише члени церкви, які, бажано, мають певний досвід роботи з дітьми.

Лідер повинен постійно проводити зустрічі з командою. Для молитви, спілкування, настанов та для того, щоб наставники могли ділитися власними думками, поглядами, порадами та питаннями.

Ресурси:

Ресурсами для служіння є фінансове забезпечення: Лідер має визначитися яка сума потрібна для першого періоду, та знайти спонсорську базу, це може бути допомога за рахунок церковного бюджету (для цього слід детально представити сформований план дій та потрібну суму), також можна закликати членів церкви жертвувати на служіння ( це можна зробити під час представлення служіння перед членами церкви, або періодично представляючи перед церквою досягнуті зміни у служінні та нові потреби, тим самим закликаючи церкву молитися), для фінансового забезпечення можуть підійти благодійні фонди або бізнесмени, бажаючі одноразово або періодично підтримувати служіння.

Приміщення і транспортне забезпечення є не найважливішим питанням, адже наставництво – це служіння однієї особи, тому кожен член команди може самостійно обирати місце проведення зустрічей із дитиною та чи потрібен їй транспорт. Проте лідер команди має визначитись із місцем для проведення зустрічей команди (це може бути приміщення церкви, також зустрічі можна проводити вдома у лідера або члена команди).

 Приклад реалізації ідеї в помісній церкві:

важливим аспектом впровадження такого служіння у помісну церкву є представлення служіння. Для цього, попередньо, служитель, який бажає розпочати служіння наставництва у церкві, має самостійно підготуватися до представлення та спланувати програму за якою він бажає працювати. Для цього доцільно відповісти на питання:

  1. Чому я обрав саме це служіння?
  2. Як саме я бажаю його здійснювати?
  3. Де саме ( на базі якої церкви) я бажаю розпочати?
  4. Які заклади (дитячі будинки, реабілітаційні центри тощо) будуть розглядатися для вибору дітей?
  • Для цього важливо дослідити ресурси власного міста, можливо області, доцільно буде відвідати обрані заклади та провести переговори із власником, директором та вихователями, розкривши їм особливості наставництва, та дізнатися про можливості які може відкрити саме цей заклад для служіння.
  1. Яку кількість членів церкви я бажаю мати у команді для початку?
  2. Основні завдання і цілі які я ставлю на перший період.
  • У будь-якому служіння важливо вміти планувати та ставити цілі. Це дає мотивацію для служіння та вказує на слабкі і сильні сторони служіння команди.
  1. Як саме наша команда буде служити?
  2. Чи можу я сам навчати команду усім аспектам служіння (чи маю я достатньо досвіду і знань у сфері служіння сиротам), або нам потрібна особа-спеціаліст, яка могла би провести певну кількість зустрічей, для того щоб проінформувати команду та навчити працювати саме із дітьми-сиротами, певного віку (якщо у планах праця лише з підлітками або із дітьми до підліткового віку)?

 Коментар практики (як можна розширити або спростити):

Лідер має визначитися де і як формується група людей, посвячених на служіння. Це може бути команда сформована на базі помісної церкви, проте якщо церква малочисельна, до команди можна залучити братів і сестер з області, або з братських церков власного міста. Велику роль відіграє обраний лідер команди. Це обов’язково має буди посвячена людина, яка знає більшу кількість нюансів і усі сторони служіння дітям які ростуть без батьків.

На сьогоднішній день на території України ідея наставництва для таких дітей, є досить новою та знаходиться у стані поширення. Існує подібна програма “Формування навичок самостійного життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у закладах різної форми власності”. За результатами цієї програми, вже десятки небайдужих людей мають змогу працювати з дітьми, присвячуючи їм свій час, комфорт та свою любов. Вони є прикладом, що справжні і тісні відносини з дітьми мають змогу змінювати їх життя, формувати дітей як особистостей та направляти їх на шлях добра і любові.

Ми, як учні Христа, маємо найвеличніший приклад для наслідування. Приклад любові, жертовності та доступності для людей. Тож давайте будемо вчитися і застосовувати знання на практиці. Нехай світло Христа світитиме для цих дітей через нас.

Найближчім часом це стане не просто ідеєю або служінням небайдужих, наставництво планують підняти до рівня закону. Існує законопроект, який впроваджує нову форму роботи з дітьми сиротами та позбавленими батьківського піклування, яка спрощує процес наставництва та надає можливість усім небайдужим працювати саме у такій формі. Це чудова можливість, донести Євангеліє до дітей, котрі потребують Його.