Думки про сенс людського існування турбують нас у різному віці. Волинянин Микола Крикота народився в сім’ї християн, а тому ще з дитинства був обізнаний з вірою в Бога. І хоча в школі висміювали його вподобання, приклад батьків був прекрасним стимулом, щоб і йому наслідувати християнські цінності.

Але віру не можна отримати в спадщину. Для того, щоб Божі заповіді стали основою твого життя, потрібно самому дійти до таких висновків. Переконатися, що це правда, порівняти з іншими судженнями і зробити остаточний  вибір – жити свято. Проте чим більше Микола Вікторович займався духовною самоосвітою, тим міцнішою ставала його віра. І настав такий момент, що він раз і назавжди вирішив бути християнином.

Подружжя Миколи та Ніни Крикоти виховали сина та п’ятеро дочок. За прикладом Ісуса Христа віруючі люди не можуть жити тільки заради власного блага. Вони переймаються ще й тим, щоб творити добро навколо себе. Адже справжнім доказом віри мають бути не слова, а вчинки. Таким чином, в середині 90-х в селі Дубечне Старовижівського району Волинської області Микола Крикота почав утілювати в життя дивовижні Божі плани. Коли вони всією сім’єю почали займатися служінням дітям-сиротам та дітям із неблагополучних сімей, Господь для них відкрив ще один спосіб, як можна впливати на сирітські долі.